- розледачіти
- —————————————————————————————розледачі́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розледачілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розледачіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розледачіти — див. розледащіти … Український тлумачний словник
розледачілий — див. розледащілий … Український тлумачний словник
розледачілий — [розлеидач’і/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
розледащілий — рідко розледачі/лий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до розледащіти, розледачіти … Український тлумачний словник
розледащіти — і рідко розледачі/ти, і/ю, і/єш, док. Стати ледачим, звикнути до лінощів; розлінуватися. || розм. Стати нестриманим у своїх діях, вчинках, у поведінці; розбеститися, розпуститися … Український тлумачний словник
розгультаітися — таюся, ішся, Ол. Розледачітися, зробитись гультяєм … Словник лемківскої говірки